- покудовчений
- —————————————————————————————покудо́вченийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покудовчений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до покудовчити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
покудовченість — ності, ж., розм. Абстр. ім. до покудовчений … Український тлумачний словник